Біометричні паспорти в ЄС та Україні

IMG_1143

2 лютого 2015 року
«Біометричні паспорти в ЄС та Україні. Аналіз та порівняльна характеристика» з такою назвою презентувати дослідження експерти Українського інституту міжнародної політики в понеділок, 2 лютого о 12.00 в Українському кризовому медіа-центрі

В Україні минуло кілька тижнів після початку видачі біометричних паспортів. Їхнє запровадження стало одним з практичних кроків влади щодо євроінтеграції. В дослідженні автори Ростислав Томенчук та Катерина Сідаш спробували спростувати стереотипи про дешевизну українських біометричних паспортів та проаналізували систему формування ціни паспорта в ЄС та інших країнах. В рамках дослідженні експерти охарактеризували різні стратегії державної політики щодо формування ціни на біометричні паспорти.

В рамках презентації дослідження було визначено рейтинг країн з найвищою та найнижчою вартістю біометричного паспорта.

Найдорожчі біометричні паспорти

Вартість Середня місячна зарплата
1 Австралія 169 Євро 2098 Євро
2 Італія 116 Євро 1923 Євро
3 Швейцарія 114 Євро 4118 Євро
4 Канада 107 євро

2695 Євро
5 Великобританія 91 Євро 2597 Євро

Найдешевші біометричні паспорти

Вартість Середня місячна зарплата
1 Болгарія 20 Євро 332 Євро
2 Боснія та Герцеговина 20 Євро 423 Євро
3 Чехія 22 Євро 701 Євро
4 Іспанія 25 Євро 1615 Євро
5 Естонія 28 Євро 841 Євро

DSC_1592

Ростислав Томенчук: «Для порівняння вартості біометричних документів ми використали показники середньої місячної заробітної плати. В результаті вийшли на цікаві порівняння:

вартість біометричного паспорту в Україні є однією з найдорожчих у порівнянні з країнам ЄС. Конкуренцію Україні складають тільки країни Східного партнерства, особливо Вірменія та Молдова. Проблема полягає не у високій вартості документа, а в низькій купівельній спроможності громадян».

DSC_1585

Катерина Сідаш: «Аналізуючи вартість документу у різних країнах світу, ми не зустрічали ціни нижчої за 20 Євро. Ми дотримуємося думки, що не варто вираховувати окремо собівартість документа безпосередньо, про що часто чуємо в ЗМІ. Отримуючи біометричний паспорт громадянин оплачує гарантії збереження даних, безпеку при перетині кордону, витрати на державний апарат, який працював над виготовленням, видачею та обслуговуванням біометричного документа.  Середня вартість біометрики в ЄС становить 50-60 Євро. В країнах з нестабільною економічною ситуацією 20-50 Євро. Важливо, щоб кошти, які оплачує громадянин за документ, використовувалися за призначенням».

Ростислав Томенчук: «До вартості біометричного паспорта слід відноситися як до одного з способів оподаткування державою, за ті послуги, які надає держава, а завдання громадськості – контролювати ефективне використання податків, в тому числі і від біометричних документів».

За результатами моніторингу ситуації з видачею біометричних паспортів в Україні, експерти рекомендують владі:

  1. Збільшити частку державного мита у вартості паспорту та відповідно прибрати інші послуги, які входять у вартість біометричного паспорту не збільшуючи його вартості;
  2. На підтвердження принципів децентралізації розглянути можливість залучення місцевих органів влади до видачі біометричних паспортів. Тим самим давши можливість регіонам закладати місцевий податок до вартості паспорта. За основу можна взяти практику Нідерландів чи Бельгії.
  3. Забезпечити оплату вартості біометричного паспорта одною сумою і заборонити накладати оплату додаткових послуг.
  4. Відмінити плату за банківські послуги, які знімаються додатково у заявників.
  5. Передбачити цільове використання коштів у бюджеті від отриманих надходжень за виготовлення біометричних паспортів.
  6. Припинити видачу звичайних паспортів для виїзду за кордон після введення в дію усіх пунктів видачі біометричних паспортів;
  7. Передбачити можливість виготовлення паспорта з більшою кількістю сторінок за додаткову оплату.
  8. Передбачити пільги для пенсіонерів. Враховуючи високий пенсійний вік в Україні та високу смертність, є прогнози, що кількість бажаючих пенсійного віку, які готові зробити біометричний паспорт буде незначна (не більше 3 %), а це не сприятиме збільшенню відвідування країн ЄС українськими громадянами похилого віку, які не мали змоги раніше побувати за кордоном. Відсоток людей, які раніше не були за кордоном серед пенсіонерів найвищий.