Круглий стіл присвячений децентралізації “Регіональний розвиток: виклики та інструменти для політичних партій” в Івано-Франківську

28.03. в Івано-Франківській обласній раді відбувся круглий стіл на тему залучення політичних партій до реформи децентралізації. Це фінальний круглий стіл в рамках 4 пілотних областей (Запорізька, Сумська, Одеська та Івано-Франківська області), де проводилися дані круглі столи. В рамках проекту Український інститут міжнародної політики співпрацював із 5 ма парламентськими партіями, котрі мають широку сітку по всій Україні, а саме: Об’єднання “Самопоміч”, Блок Петра Порошенка “Солідарність”, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, Опозиційний Блок та Радикальна Партія Олега Ляшка.

децентралізація, Івано-Франківськ, партіїКруглий стіл відкрив Василь Іванович Гладій, Перший заступник Голови Івано-Франківської обласної ради. Його основна теза, що варто переходити від декларацій до дій в плані реалізації реформи децентралізації.  Його логіку підтримала і Лідія Григорівна Євтушенко, представниця Мінрегіону, котра засвідчила, що має бути система підготовки кадрів для ОТГ – і саме зараз хорший час для партій в плані прояву ініціативи та навчання майбутніх представників та персоналу ОТГ необхідним компетенціям. Зараз зрозуміло, що партійцям дуже необхідно включатися в процес виборів до ОТГ, адже це релаьний шанс реформ на місцях і покращення життя людей. Тому головне завдання зараз досягнення згоди між усіма політичними силами. Це дійсно довгий і копіткий процес, впраховуючи різну ідеологію та особисті зацікавленості, але майбутній ймовірний результат вартий того. Також, Лідія Григорівна поділилася внутрішнім боком реалізації реформи децентралізації, розповіла як з боку Міністерства і невеликої кількості спеціалістів було важко реалізувати всі зміни, хоча ще й досі, не дивлячись на спрощений і директивний метод доєднання територіальних громад, ще є низка законів котрі потребують прийняття.

17458060_1256539951130760_8347788809763306166_nВ загальному плані децентарлізація — це спроба передати кошти та відповідальність в руки управлінцям на місцях, адже саме вони бачать, які є проблеми і які кошти мають бути спрямовані на вирішення цих проблем.  Галузева ж децентралізація — це в першу чергу спроба процесу оптимізації витрат на місцях в конкретніц галузі — освіти чи медицини. І тут знову дуже важливо памятати, що всяка реформа і всякі зміни – це в першу чергу діалог та обговорення фахівців, в першу чергу – партійців, а не захист своїх персональних інтересів чи вирішення бізнес-питань. Саме з простого математичного аналізу та глибинного фінансового  прорахунку спроможності громади починається робота по її створенню. Окрім домовленостей і комунікації удже важливо бути впевненим, що ваша громада буде спроможна. Станом на сьогодні уже 9 областей внесли зміни в свої перспективні плани, розуміючи необіхдність знім зсередини і розуміючи потреби потенційних громад.

І не двилячись на ожливі популістьські конфлікти, котрі часто нам закидають, що ось міста обласного значення “пожирають” села, котрі знаходяться поряд, жодне місто обласного занчення ще не створило ОТГ. Найрозвинутішу інфраструктуру дійсно мають міста, але якщо ОТГ вигідна таком місту – показуйте селу що це вигідно і їм також. Вигідно обєднатися декільком селам – розкажіть це місту чи односельцям. Весь ключ — в необхідності комунікації.

Зараз уже 20% території України займають ОТГ. Як тільки стане 50 % (а за планами Мінрегіону цей процес може відбутися уже в кінці 2017 року) процес децентралізації стане примусовим. З перспективним планом, в Україні планували створити близько 1500 ОТГ, на разі діючі уже 366, тому плани достатньо оптимістичні.

децентралізація, Івано-Франківськ, партії, МінрегіонПісля виступу Лідії Григорівни, з презентацією міжнародного досвіду децентраліаційних процесів виступила Надія Афанасьєва, експертка Українського інституту міжнародної політики. Вона розповіла на прикоаді Польщі про систему НАТСів та їх рівневість. НАТСи – це Статистичні одиниці ЄС – поділ територіальних одиниць за уніфікованою площею і кількістю населення. Приклад Польщі – вона має 6 НАТСів, так званих мікрорегіонів з 3-7 млн. населення. (Український аналог регіону). НАТС 2 – це воєводства з 800 тис-3 млн. жителів (Український аналог області), НАТС 3 – субрегіон, з кількістю жителів від 200 тис. до 800 тис. Рівень НАТС 4 – це повіти, або ж наші райони (близько 50-150 тис населення). І рівень НАТС 5 – це гміна або ж громада. В досвіді Польщі найменша гміна це 1400 осіб, але середньостатистичний прорахунок показує, що громада менше 5000 осіб — неспроможна на самостійне забезпечення та  прибутковість. Щодо загальної кількості, то в Польші 3200 громад і на разі вони хочуть збільшити населення гмін.

Крім того, спираючись на загальноєвропейський досвід, є зазвичай 4 передумови до запуску реформи:

  • Політична воля лідерів щодо впровадженя реальних змін.
  • Підготовлені експерти та практики по впровадженні реформ
  • Суспільна підтримка.
  • Підготовлені кадрові ресурси.

Крім того, Ростислав Томенчук, голова правління Українського інституту міжнародної політики розповів та наголосив про необхідність ствоерння Агенцій регіонального розвитку (АРР). На разі, АРР готові фінансуватися міжнародними фондами, проблема в тому, що поки немає достатньо кадрового потенціалу. Дійсно, це саме та організація, котра буде реалізовувати програми місцевого розвитку. АРР важлива, як think-tank організація, де є науковці і фахівці, котрі відпрацюють від кожного відділу потенційно цікаві для інвесторів проекти  і будуть активно їх просувати серед міжнародних інвесторів.

Проект здійснюєтся за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини через IFA (Institut für Auslandsbeziehungen) та за підтримки Швейцарської Конфедерації