Червневий 5-й щорічний Саміт в Таллінні через карантин не відбувся ні в якому форматі і був перенесений на жовтень в онлайн, співпавши майже з подібним Щорічним Форумом Дунайської Макрорегіональної стратегії ЄС (де пріоритети, як і країни майже ті самі, за винятком 4 країн Балтійського моря).
В умовах карантинних обмежень перенесення Президентського саміту на осінь дало змогу Таллінну краще підготуватися та презентувати свої новинки для Тримор’я, а загалом і всім іншим учасникам після локдауну навесні.
Що ж відбулося в рамках Саміту та які повідомлення зроблені основними гравцями на 5-му році регіональної автономної ініціативи ряду країн членів ЄС – читайте у статті.
Всі хто з нами
Можливо питання персональної участі лідерів не є таким цікавим для читачів, але для неформальних знаків це завжди відігравало не останню роль. Тому була очевидною участь Президента Польщі. Очікуваним був і приїзд Президента Болгарії Румена Радева. Якщо Польща є співзасновником та основним драйвером Ініціативи, то Болгарія прийматиме наступний саміт у 2021 р. А ось Хорватія не була присутня на панельній дискусії Президентів Тримор’я. Така ж ситуація була і з Угорщиною, хоча Янош Адер значився серед спікерів президентської панелі у попередніх версіях програми. Продовжуючи тему відсутніх, то до них приєдналася Німеччина. Спочатку планувалася участь президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, який приєднувався до минулорічного саміту в Словенії. Цього року очільник Німеччини надіслав листа, в якому висловив підтримку Берліном цілей Ініціативи та її внеску у зміцнення економічного розвитку, енергетичної безпеки та благополуччя в Європі. Складно передбачити причини відмови, враховуючи карантинні особливості, але питання політики у відмовах не варто відкидати повністю.
Європейський Союз представляла виконавчий віце-президент Єврокомісії Маргрете Вестагер. На етапі підготовки саміту планувалася також участь єврокомісара з енергетики, представника Естонії, Кадрі Сімсон, яка публічно підтримувала Ініціативу. Можна також спробувати навести паралелі з участю в останніх двох Самітах Президента Єврокомісії, але враховуючи карантинні обставини та й прогнозування формату Саміту в Таллінні, участь Фон дер Ляєн не виглядала стовідсотковою.
Стосовно іншого важковаговика серед Партнерів, США, то Таллінн персонально зустрів заступника державного секретаря з питань економічного зростання, енергетики та навколишнього середовища Кіта Крача, який вдруге в цьому році відвідав естонську столицю, до якого в онлайні приєднався заступник міністра енергетики США Марк Менезес. Ще однією особою, яка тримає руку на пульсі подій в регіоні, був держсекретар США Майк Помпео з відеозверненням, який у серпні відвідав 4 країни-учасниці Ініціативи – Чехію, Словенію, Австрію та Польщу, а в день Саміту приймав у Вашингтоні Міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску. Останній також взяв участь у міністерській панелі саміту.
Щоб звірити годинники
Талліннський саміт традиційно почався із президентської панелі, під час якої глави 7 держав-учасниць Тримор’я говорили про важливість Ініціативи для своїх держав та регіону в цілому. Основні тези з виступів президентів переважно співпадали і стосувалися зміцнення економічного розвитку та подолання інфраструктурних розривів із Західною Європою, зміцнення європейської єдності та зв’язків зі США. Учасники наголошували на покращенні логістичних зв’язків між державами регіону, розвитку мережі залізничних та автомобільних шляхів, будівництві трубопроводів та інтерконнекторів. Президент Латвії Егілс Левітс пов’язав успіх Ініціативи із залученням до неї партнерів – США, Німеччини та Єврокомісії.
Несподіваною для нас виявилася пропозиція Президента Чехії Мілоша Земана щодо об’єднання трьох річок (Дунай, Ельба і Одер), з’єднавши таким чином Балтійське і Чорне море. Ця історія, яка бере початок з періоду нацистської Німеччини, і час від часу деякі політики повертаються до неї, має початок, але немає кінця, а ще особливого бажання і ресурсів для інвестицій в цей проєкт.
Тож підсумовуючи настрої щодо спільних подальших кроків варто розуміти, що з-посеред усіх ініціатив і проєктів, можуть бути як реалістичні, так і гіпотетичні, як економічні, так і політичні проєкти, які ще на старті можуть мати статус «малоймовірного». Тому по кожному напрямку обрано необмежений список, а широкий перелік проєктів, де з-поміж різних ідей якісь будуть мати розвиток, а якісь залишаться для майбутніх подібних Ініціатив. Важливо розуміти, що Ініціатива буде працювати до того періоду, доки до неї буде зацікавленість учасників і постійна динаміка.
Інвестиційний фонд Тримор’я
Друга панель саміту під назвою «Розумні гроші», що цього року замінила традиційний бізнес-форум, була присвячена Інвестиційному фонду Тримор’я.
Із презентацією діяльності Фонду виступила президент польського банку розвитку та голова наглядової ради Фонду Беата Дашинська-Музичка. Вона зазначила, що ідея створення Інвестиційного фонду з’явилася під час Бухарестського саміту 2018 р., коли 6 держав-учасниць Ініціативи підписали відповідний лист із намірами. У травні 2019 р. було підписано установчий акт про заснування Фонду, а його засновниками стали банк Господарства Крайовего Польщі та Експортно-імпортний банк Румунії, які зробили перший внесок у розмірі 500 млн. євро.
До початку саміту до Фонду приєдналися Естонія, Латвія, Угорщина, Болгарія та Хорватія, а Словенія та Литва заявили про такий намір. Таким чином, число учасників Фонду збільшилося з 2 до 9. Його обсяг склав 913 млн. євро, тоді як планується залучити 3-5 млрд. євро. Під час саміту Дашинська-Музичка оголосила про додатковий внесок Польщі у розмірі 250 млн. євро, збільшивши загальний внесок цієї країни до 750 млн. євро. Заступник державного секретаря Кіт Крач підтвердив слова свого шефа Майка Помпео про намір США інвестувати 1 млрд. дол. Крім того, Вашингтон додатково внесе 30% коштів від сумарного внеску усіх держав-учасниць Ініціативи.
Кошти з Фонду будуть спрямовані на реалізацію інфраструктурних проєктів у сферах енергетики, транспорту та диджиталізації. Згідно з вересневою доповіддю МВФ потреби у фінансуванні інфраструктури в регіоні складають 1,15 трильйонів євро. Аби покрити половину цієї суми необхідно протягом десяти років виділяти від 3 до 5% ВВП. Велике значення для підтримки Фонду приділяється приватним інвесторам та їх заохоченню робити внески поряд з державним фінансуванням.
Ключовим питанням є заохочення приватних інвесторів до участі. З наведених цифр можна зрозуміти, що активність учасників не є високою як через загальну економічну ситуацію, так і через пандемію. Тож Польщі приходиться підтримувати на першому етапі ідею Фонду, дати приклад іншим учасникам. Цікава ситуація виникає з США, які пообіцяли на початку року надати кошти. Очевидно це питання ближчого майбутнього, але тут важливо, щоб проєкти в рамках роботи Фонду не були заручниками одного чи двох його учасників. Важливо, щоб питання політичної доцільності не впливало на домовленості сторін в Ініціативі, яка визначила для себе економічне спрямування.
Smart Connectivity
Під час третьої панелі саміту президент Естонії Керсті Кальюлайд презентувала концепцію Smart Connectivity. Вона передбачає поєднання енергетичної і транспортної інфраструктури з цифровими платформами і послугами, що сприятиме кращому управлінню пов’язаною інфраструктурою.
Метою Smart Connectivity проголошується перетворення регіону трьох морів на світовий хаб для розумної мобільності та енергетичних інновацій. Основними компонентами Smart Connectivity визначено розумну мобільність (Smart mobility) та розумну енергетику (Smart energy).
У контексті впровадження Smart mobility по всьому регіону трьох морів передбачається побудувати розумні транспортні коридори (розумні дороги та залізниці, логістичні центри), по яким пересуватимуться самокеровані автономні транспортні засоби. Особливо хороші перспективи вбачаються для вантажного транспорту, де весь ланцюг постачання може бути автоматизованим. При цьому значно зменшиться потреба у людській праці та зайвій бюрократії.
Smart еnergy передбачає покриття регіону розумними енергомережами, а також широке застосування інноваційних технологій у відновлюваних джерелах енергії. Завдяки останньому громадяни будуть не лише споживачами енергоресурсів, а і їх виробниками.
Концепцію Smart Connectivity планується застосувати до діючих проєктів у рамках Тримор’я. Зокрема, в числі перших наводяться проєкти будівництва LNG терміналів на узбережжях Польщі та Литви та проєкт залізничного маршруту Rail Baltica.
На нашу думку, це потенційно сильна ідея, яка може мати життя і не обмежуватися тільки Тримор’ям. Важливо чітко спланувати його втілення і синхронізацію між різними країнами. До того ж, цей «проєкт» чудово лягає на політику ЄС щодо Цифрового Майбутнього, Green Deal та мобільності в регіоні.
Нові проєкти
За результатами саміту в Таллінні початковий список із 48 пріоритетних проєктів, що був визначений на Бухарестському саміті у 2018 р., було доповнено 28 новими проєктами. Таким чином, загальна кількість проєктів Тримор’я збільшилася до 76. Їх загальна вартість складає понад 22 млрд. євро. По 40% припадають на енергетичну і транспортну галузі, а 20% – на диджиталізацію. Проєкти запропонували 5 країн-учасниць Ініціативи – Угорщина, Латвія, Литва та Польща. Найактивнішою серед них була Угорщина, запропонувавши 16 нових проєктів.
Іншим досягненням саміту стало створення інтерактивної рубрики на офіційному сайті Ініціативи трьох морів, де завдяки використанню спеціальних фільтрів кожен громадянин може в режимі реального часу отримати всю необхідну інформацію щодо проєктів Тримор’я. Сервіс покликаний в першу чергу допомогти потенційним інвесторам правильно визначитися із пріоритетами фінансування.
Також на саміті було представлено звіт за 2020 р. про стан реалізації проєктів. Згідно з ним, для імплементації усіх 76 пріоритетних проєктів необхідно залучити 85 млрд. євро. Повністю завершеними в звіті названо 3 проєкти. По 14 з них досягнуто суттєвого прогресу, а 7 знаходяться у процесі виконання. Переважна більшість проєктів значиться в графі «зареєстровані».
Енергетична безпека та 5G
Велика увага на саміті була приділена питанням енергетичної безпеки та захисту мереж 5G.
Заступник міністра енергетики США Марк Менезес наголосив на необхідності розвитку енергетичної інфраструктури, що сприятиме незалежності країн регіону. За його словами, Адміністрація Трампа підтримує курс на протистояння добудові «Північного потоку-2» та зменшенню енергетичної залежності країн Центрально-Східної Європи від Росії, яка використовує енергоресурси для поширення свого політичного впливу. Він повідомив про експорт США зрідженого газу до 38 країн світу, включаючи країни-учасниці Ініціативи і висловив готовність збільшити обсяги поставок.
Під час саміту Польща та США підписали міжурядову угоду щодо розвитку в Польщі ядерної енергетики. У червні цього року відповідна домовленість була досягнута під час візиту президента Польщі Анджея Дуди до Вашингтона та зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.
У контексті 5G учасники саміту погодилися з необхідністю захисту телекомунікаційних мереж від атак закордону. Було наголошено на підривній діяльності Китаю, який прагне використати мережі 5G для стеження за країнами Тримор’я і використовує з цією метою компанію Хуавей. З метою протистояння впливу Китаю США використовує «чисті мережі» (Clean Network) – комплексну програму, розроблену Адміністрацією Трампа, для захисту приватних даних громадян та чутливої інформації бізнесу.
Пріоритети Болгарії на наступний саміт
Виступаючи на панельній дискусії разом з президентами Естонії та Польщі, президент Болгарії Румен Радев назвав теми, на яких зосередиться Софія при підготовці до наступного саміту у 2021 р. Зокрема, це:
– розробка інструментів і механізмів з метою покращення процесу прийняття рішень в Ініціативі трьох морів, що є важливим для залучення приватних інвесторів, урядів, міжнародних фінансових організацій;
– додаткова пріоритезація проєктів, визначення потенційно успішних проєктів, що потребують першочергового фінансування;
– поєднання освітнього та наукового потенціалу для створення життєздатної освітньої та наукової інфраструктури.
Загалом, в основі головування Болгарії Румен Радев поставив освіту, науку і високі технології. Він також засумнівався у визначенні інфраструктури в якості кінцевого пріоритету Тримор’я. На його думку, розвиток інфраструктури є не ціллю, а засобом на шляху до цілі – прискореного економічного розвитку та зростання стандартів життя громадян.
Щодо перших двох цілей, то вони логічно лягають в ті завдання, які потрібно вирішувати із збільшенням кількості проєктів та організацією процесу їх реалізації. Щодо пріоритету, пов’язаного з наукою та освітою, то ми вбачаємо труднощі з його реалізацією через непритаманність попереднім цілям Тримор’я. Адже більшість країн-засновниць виходили з міркувань того як інфраструктурно об’єднати слаборозвинений регіон, використавши його географічні переваги. Тож, якщо розширювати ключові змістовні стовпи Тримор’я, то може розмитися його унікальність.
Розширення Тримор’я та Україна
Обговорювалося на саміті і питання можливого залучення до Ініціативи трьох морів нових учасників. Президенти Естонії, Польщі та Болгарії підкреслили, що членство в Ініціативі відкрите лише для держав-членів ЄС, однак допустили можливість обговорення інших форматів співпраці з країнами поза межами ЄС, у першу чергу Україною та країнами Західних Балкан. Якими саме можуть бути ці формати не уточнювалося.
Президент Болгарії Румен Радев наголосив на необхідності залучення нових учасників серед держав-членів ЄС. Він назвав Грецію і Кіпр природними партнерами Тримор’я, які можуть приєднатися до Ініціативи. Президент Естонії Керсті Кальюлайд заявила, що у разі свого успіху модель Інвестиційного фонду може бути використана і для країн за межами ЄС. Наприклад, наступний Інвестиційний фонд може фінансувати проєкти в Україні.
Якщо на саміті в Таллінні Україна не отримала політичних сигналів щодо зміни свого статусу в Ініціативі трьох морів, то в практичному вимірі Україна може брати участь в проектах. Серед 28 нових проєктів, схвалених на цьогорічному саміті, 4 передбачають можливу участь України (3 проєкти запропонувала Угорщина, 1 – Польща). Зокрема:
– будівництво нового мосту та нового прикордонного переходу через річку Тиса між містами Загонь (Угорщина) та Чоп (Україна);
– будівництво нових залізничних ліній між головними польськими містами та сусідніми країнами;
– використання можливостей газового інтерконнектора між Словаччиною та Угорщиною;
– збільшення потужностей газового коридору між Румунією та Угорщиною.
В усіх проєктах наводиться Україна не в якості учасника, а в якості партнера. Однак конкретна участь і обсяг роботи України в описі проєктів не зазначаються. Відповідно, ми повинні самі демонструвати свій інтерес в реалізації проєкту та поширенню його дії на українську територію.
Проаналізувавши результати саміту, що було сказано, як сказано і ким, на нашу думку, для України в цьому році найбільш ефективним є формат приєднання до наявних проєктів чи ініціювання своїх проєктів. Наступного року складно буде чекати швидких рішень чи запуску багатьох проектів в Тримор’ї. На це впливатиме як динаміка наповнення Фонду, так і результати виборів в США. Найкращим рішенням буде проаналізувати усі проєкти і проєктні ініціативи, які обговорюються в Тримор’ї, накласти їх на інші проєкти в цьому регіоні, які реалізовуються в рамках різних ініціатив, та відібрати ті, які можуть мати інтерес для пріоритетів України. Якщо нам вдасться зробити таке домашнє завдання, то це дасть відповіді для нас самих щодо членства в Тримор’ї. На сьогоднішній день ми багато говоримо про бажання приєднатися до Тримор’я, але не акцентуємо увагу на тому, що ми плануємо там робити. Можна отримати членство, але не мати коштів для вкладання в спільний Фонд. В України вже є досвід повноправного членства в Дунайській Макрорегіональній стратегії ЄС, великої ініціативи Європейської Комісії, де працюють міжміністерські групи, міжпарламентські зв’язки, платформи університетів, бізнесу і громадськості, синхронізовані усі структурні фонди і фінансові інструменти ЄС. Але маючи такі можливості, ми не можемо протягом 4 років затвердити фінансові правила для отримання коштів ЄС чи коли 3 роки Україна думає, чи потрібне нам головування в Стратегії ЄС на 14 країн, яка охоплює не менш важливий регіон – басейн річки Дунай. Тож для того щоб не повторювати власні прорахунки, то для Тримор’я наш рецепт – чіткі та прогнозовані економічні інтереси.
Наступні 365 днів
Щодо самого Тримор’я та Болгарії, то ми прогнозуємо непростий рік, коли прийдеться зосереджуватися не стільки на нових проєктних ідеях, як на втіленні уже наявних. Довго використовувати риторику збільшення проєктів та ідей не значить активної реалізації усіх попередніх. І цей саміт підтвердив непросту ситуацію з динамікою реалізації проєктів. Ще одне складне питання, це фінансове наповнення Фонду і залучення приватного капіталу. Мова йде про те, що країни-учасниці будуть стояти перед вибором збільшення зобов’язань при відсутності ресурсів.
Ще один виклик, який стоятиме в Тримор’ї, це те, що не всі Президенти є настільки впливовими в своїх країнах, як того хотіли би прагнення Ініціативи і з цим викликом можуть вже завтра зіштовхнутися як мінімум 3 країни.
Це все складні виклики, але вони пов’язані з розвитком Ініціативи і рано чи пізно з цими викликами потрібно буде рахуватися. А оскільки Україна знаходиться в цьому ж регіоні, то без неї довгий час не буде можливостей відверто говорити про розвиток регіону, якщо звичайно такі ідеї переслідували засновники Тримор’я.
Автори:
В’ячеслав Голуб
Ростислав Томенчук
Український інститут міжнародної політики
