Відбувся тренінг для координаторів С3 у Львівській області щодо методології Процесу підприємницького відкриття

5 серпня 2020 р. Український інститут міжнародної політики спільно з німецьким Інститутом міжнародних відносин за участі Команди підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України провели тренінг для команди координатора С3 у Львівській області.

Участь у тренінгу взяли представники Департаменту економічної політики Львівської ОДА, Агенції регіонального розвитку Львівської області, Асоціації «Кластер біоекономіки» та Національного лісотехнічного університету України.

Експерти Українського інституту міжнародної політики Ростислав Томенчук та Надія Афанасьєва розповіли про основні етапи впровадження Процесу підприємницького відкриття (EDP) відповідно до розробленої Інститутом із врахуванням кращих практик ЄС та рекомендацій експертів Спільного дослідницького центру Єврокомісії методології. Дана методологія надіслана на затвердження Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та слугуватиме орієнтиром для областей у пошуку ними пріоритетів Смарт Спеціалізації.

Особливу увагу було приділено відбору координаторів напрямків за окремими видами економічної діяльності, які мають здійснювати якісний відбір стейкхолдерів для участі у профільних заходах (воркшопи та фокус групи) у рамках EDP. Надія Афанасьєва детально розповіла про етапи розробки Дорожньої карти EDP, вимоги та часові рамки проведення заходів та підготовку звітності.

Старший експерт зі Смарт Спеціалізації Команди підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ніно Даменія проінформувала учасників про розробку фінансових інструментів щодо підтримки проектів Смарт Спеціалізації, а також про синхронізацію С3 з Цілями Сталого Розвитку ООН. За її словами, Міністерством подано пропозицію, згідно з якою з 2021 року в бюджеті передбачається створити спеціальний фонд для фінансування пріоритетів С3 на суму 1,5 млрд. грн. Вона повідомила представників Львівської області про підтримку Міністерства та звернення за допомогою до експертів ЄС у виконанні ними Дорожньої карти після її офіційного затвердження. Ніно Даменія також розповіла про спільну з Міністерством освіти і науки України роботу щодо включення України до переліку пілотних країн з глобального впровадження Цілей Сталого Розвитку ООН. Дана програма передбачає надання компенсацій для регіонів, а в першу хвилю пілотних країн вже увійшла Сербія.

Представники Львівської області повідомили про визначення біоекономіки як пріоритетного напряму для впровадження С3, враховуючи багаторічні напрацювання у даній галузі та фіналізацію обласної стратегії з біоекономіки. Начальник відділу стратегічного планування департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера зазначив, що серед усіх галузей економіки, що були визначені в обласній стратегії регіонального розвитку в якості пріоритетних для С3, найбільший прогрес спостерігається саме у біоекономіці. Тому доцільно продовжувати роботу над подальшою розробкою даної галузі. За його словами, у затвердженому Плані дій на 2021-2023 роки щодо реалізації Стратегії перелічені заходи по біоекономіці. Завідувач кафедри технології меблів та виробів з деревини Національного лісотехнічного університету України Орест Кійко повідомив про проведення 11 подій у галузі біоекономіки, включаючи 4 засідання ради лісового сектору. Він також продемонстрував презентацію проекту стратегії біоекономіки.

За результатами активної 2-годинної дискусії домовилися проаналізувати результати роботи по стратегії біоекономіки та розпочати підготовку до проведення EDP воркшопу найближчим часом.

Починаючи з 2018 р. Український інститут міжнародної політики надає технічну та експертну підтримку для областей України в рамках впровадження Смарт Спеціалізації.Фото з тренінгу по EDP для Львівської області1Фото з тренінгу по EDP для Львівської області2

“Smart Specialization in Ukraine: six months after the adoption of the regional development strategies”: discussion at the Ukrainian Crisis Media Centre

On July 29 at 11:00 the Ukrainian Crisis Media Center hosted a discussion on “Smart Specialization in Ukraine: six months after the adoption of the regional development strategies”.

The event was organized by the Ukrainian Institute for International Politics 50165160403_1aec52daaa_c50165687896_b40ee44bea_c50165692561_2c542729a7_c50165951572_2960384817_c50165954497_68d4f3dbf5_cwithin the project with the German Institute of International Relations (IFA). The representatives from the Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine participated in the discussion.

The purpose of the event was to analyze the state of implementation of Smart Specialization in Ukraine and coordinate the next steps for further development of S3 priorities.

Speakers at the event were Rostyslav Tomenchuk, Chairman of the Board of the Ukrainian Institute for International Politics, Nino Damenia, Senior Expert on Smart Specialization and Industrial Development of the Reform Support Team of the Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine, and Yulia Bezvershenko, Director General of the Ministry of Education and Science of Ukraine.

Rostyslav Tomenchuk noted that the regional development strategies for 2021-2027 for the first time identified specific areas of economic activity, which in most cases coincide with the analysis conducted by the EU experts responsible for S3. He also pointed out that in 2016 there were only 3 pilot regions (Zaporizhia, Kharkiv, Odesa) for the development of Smart specialization, and in 2019 their number increased to 12. However, up until now no region has developed S3 priorities. Rostyslav Tomenchuk also said that the Institute has elaborated a methodology for the implementation of the Entrepreneurial discovery process (EDP), which is based on best practices and recommendations of EU experts. It is important to approve the methodology at the national level.

Nino Damenia stressed the uniqueness of the situation in Ukraine. The Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine managed to build an effective dialogue with the European Commission on the potential of S3 in Ukraine. As a result the EU agreed to provide support for developing of S3 in all Ukrainian regions, except from initial 3 pilot oblasts. According to her, it is important to attract active scientists and business that are able to strategically shape the development agenda in specific sectors of the economy. Nino Damenia also announced the initiative of the Ministry, starting in 2021 to develop a national program of co-financing of Smart Specialization projects.

Yulia Bezvershenko drew attention to the importance of timely informing about the latest EU opportunities and instruments that Ukraine can join. She stressed on the Ministry’s readiness to facilitate the scientists’ inclusion to the process of developing Smart Specialization. She drew attention to the weak communication between business and scientists, but despite this, S3 could be the platform where many issues of Ukrainian science can be addressed.

In the conclusion Rostyslav Tomenchuk drew attention to the importance in the future:

– to complete the formation of a national S3 team at the level of Ministries for better coordination;

– to approve the guidelines for the development of S3;

– to provide online consultations with the participation of EU experts;

– to provide resources to support S3 priorities both at national level and in cooperation with the EU.

The Ukrainian Institute for International Politics for the last 4 years provided support to the regions in the implementation of Smart Specialization.

The video of the discussion can be found at https://www.youtube.com/watch?v=rpm8ANL6b5o50165954497_68d4f3dbf5_c

Відбулося обговорення на тему: “Смарт Спеціалізація в Україні: пів року після прийнятих обласних стратегій розвитку”

50165160403_1aec52daaa_c 50165687896_b40ee44bea_c 50165692561_2c542729a7_c 50165951572_2960384817_c 50165954497_68d4f3dbf5_c

29 липня об 11:00 в Українському кризовому медіа центрі відбулося обговорення на тему: «Смарт Спеціалізація в Україні: пів року після прийнятих обласних стратегій розвитку», організоване Українським інститутом міжнародної політики в рамках проекту з німецьким інститутом міжнародних відносин (IFA) за участі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства освіти і науки України.

Метою заходу було проаналізувати стан впровадження Смарт Спеціалізації в Україні та скоординувати наступні кроки для подальшої розробки пріоритетів С3.

Спікерами на заході виступили Голова Правління Українського інституту міжнародної політики Ростислав Томенчук, старший експерт зі Смарт Спеціалізації та розвитку промисловості Команди підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ніно Даменія та Генеральний директор Директорату науки та інновацій Міністерства освіти та науки України Юлія Безвершенко.

У своєму виступі Ростислав Томенчук зазначив, що в стратегіях розвитку областей на 2021-2027 роки було вперше визначено конкретні галузі економічної діяльності, які в більшості випадків співпадають з аналізом даних експертів ЄС з С3. Він також  звернув увагу на те, що у 2016 р. було лише 3 пілотні області (Запорізька, Харківська, Одеська) з розробки Смарт спеціалізації, а в 2019 р. їхня кількість зросла до 12. Однак наразі жодна область не має розроблених пріоритетів С3. Ростислав Томенчук також повідомив, що Інститут розробив методику щодо впровадження Процесу підприємницького відкриття, яка базується на кращих практиках і рекомендаціях експертів ЄС і наразі важливо її погодити на національному рівні.

Ніно Даменія зазначила про унікальність ситуації в Україні. Міністерству вдалося вибудувати ефективний діалог з Єврокомісією щодо потенціалу С3 в Україні, в результаті чого ЄС пішов назустріч Україні та крім 3 пілотних областей надав підтримку для можливості розробки С3 в усіх регіонах. За її словами, важливо залучати сильних активних науковців і бізнес, які здатні стратегічно формувати порядок денний розвитку в конкретних галузях економіки. Ніно Даменія також повідомила про ініціативу Міністерства, починаючи з 2021 р. розробити національну програму співфінансування проектів Смарт Спеціалізації.

Юлія Безвершенко у своєму виступі звернула увагу на важливість вчасного інформування про новітні можливості та інструменти ЄС, до яких може долучитися Україна, а також заявила про готовність Міністерства активно включитися до активізації науковців щодо процесу розробки Смарт Спеціалізації. Вона звернула увагу на слабку комунікацію між бізнесом і наукою, однак попри це С3 може бути тим майданчиком, де в процесі розробки можуть бути вирішені багато питань української науки.

На завершення заходу Ростислав Томенчук звернув увагу на важливість у майбутньому:

– завершити формування національної команди з С3 на рівні Міністерств для кращої координації;

– затвердити методичні рекомендації для розробки С3;

– передбачити онлайн консультації за участі експертів ЄС;

– передбачити ресурси для підтримки пріоритетів С3 як на національному рівні, так і в співпраці з ЄС.

Як відомо, Український інститут міжнародної політики протягом останніх 4 років надає підтримку областям у впровадженні Смарт Спеціалізації.

За ходом дискусії можна ознайомитися за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=rpm8ANL6b5o

Нові пріоритети для ЄС: що пропонує трійка наступних лідерів Ради ЄС

1 липня Німеччина перебирає на себе головування в Раді ЄС на другу половину року.

Разом із Португалією та Словенією, які послідовно очолюватимуть Раду ЄС у 2021 році, Німеччина утворює нове Тріо головування.

Така практика була започаткована у 2007 році. Метою нової процедури було забезпечення плавного та впорядкованого переходу обов’язків між державами-членами ЄС, які перебирали на себе лідерство в ЄС.

Держави-члени розробляють загальну програму головування на 18 місяців, а додатково кожна з них розробляє власну піврічну програму.

16 червня Німеччина, Португалія та Словенія представили програму свого головування в Раді ЄС.

Тож варто детальніше розглянути, що стане пріоритетом Ради ЄС на найближчі півтора року. А також як ці плани можуть вплинути на Україну.

Від Донбасу до кібербезпеки

У пріоритетах головування важливе значення відводиться врегулюванню конфліктів на схід та південь від ЄС, зокрема конфлікту на Донбасі.

Тріо майбутніх лідерів Євросоюзу висловлюють свою прихильність до політики Східного партнерства та готовність до ретельної підготовки та виконання зобов’язань, взятих на наступному саміті Східного партнерства.

У програмі головування немає прямої згадки про агресію Росії щодо України, однак є посилання на п’ять принципів від березня 2016 року, якими має керуватися ЄС у своїх відносинах з Росією.

Йдеться про необхідність повного виконання Мінських угод, від чого залежить подальша доля санкційного режиму, підтримання тісніших відносин з державами пострадянського простору, зміцнення стійкості ЄС перед російською загрозою, вибіркову співпрацю з Москвою у визначених питаннях (співпраця з питань Близького Сходу, боротьби з тероризмом та змін клімату) та підтримка міжлюдських контактів.

Загалом Тріо має намір надалі зміцнювати спроможність ЄС рішуче діяти у часи кризи.

Підтримка надаватиметься національним зусиллям щодо збільшення можливостей цивільних місій у рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС (СПБО).

Поряд зі зміцненням європейської складової політики безпеки у програмі закріплено відданість трансатлантичному безпековому партнерству, повну відповідність і взаємодоповнюваність безпекових ініціатив ЄС та НАТО.

Зміцнення взаємозв’язку та можливостей для спільних дій ЄС та НАТО включає військову мобільність, кібербезпеку та оборону.

У контексті пандемії COVID-19 це також стосується військової підтримки цивільної влади та заходів зміцнення цивільної готовності на випадок надзвичайних ситуацій.

Розширення та торгівля

Німеччина, Португалія та Словенія схвалюють відкриття переговорів про вступ до ЄС із Албанією та Північною Македонією, а також підтверджують європейську перспективу для інших країн Західних Балкан.

Особлива увага прикута до подолання в регіоні соціально-економічних наслідків, спричинених поширенням COVID-19, підтримку демократії, верховенства права, свободи ЗМІ, протистояння гібридним загрозам та дезінформації.

Традиційно знайшли відображення у програмі важливі для ЄС питання торгівлі.

Наступного року передбачається укладення угод про створення зони вільної торгівлі з Індонезією, Австралією, Новою Зеландією і Таїландом.

Також Тріо виступило за підписання угоди про асоціацію із економічним союзом держав у Південній Америці – Меркосур, а також оновленої глобальної угоди між ЄС та Мексикою та угоди про асоціацію з Чилі. Продовжуватиметься робота щодо перезапуску переговорів з укладення амбітної торговельної угоди з Індією.

Поява та стрімке поширення світом коронавірусу засвідчили важливість підтримання тісної глобальної співпраці у сфері охорони здоров’я.

Майбутні очільники Ради ЄС висловили намір працювати задля збільшення ролі ЄС та його держав-членів на міжнародних форумах охорони здоров’я, зокрема у Всесвітній організації охорони здоров’я, а також підтримувати країни-партнери у зміцненні їхніх систем охорони здоров’я та послабленні соціально-економічних наслідків від пандемії.

Пандемія та відновлення економіки 

З метою протистояння пандемії коронавірусу Німеччина, Португалія та Словенія підтвердили важливість п’яти напрямків, які були визначені лідерами держав-членів ЄС ще у березні, а саме: обмеження поширення вірусу, забезпечення лікарень медичним обладнанням, сприяння науковим дослідженням, подолання соціально-економічних наслідків кризи та допомога громадянам ЄС, що опинилися за межами Союзу.

Проблемою тут може стати відсутність згоди щодо європейського фонду відновлення економіки від наслідків кризи, спричиненої коронавірусом.

Як відомо, Єврокомісія презентувала пропозицію щодо Фонду відновлення економіки, згідно з якою на подолання наслідків пандемії сумарно передбачено виділити 750 млрд євро, серед яких 500 млрд євро мають виділятися як гранти, а 250 млрд – як кредити під низькі відсотки.

Із цією пропозицією не погодилися Австрія, Швеція, Данія та Нідерланди, які виступають за зменшення грантової складової та збільшення частки кредитів.

Важливим завданням під час головування Німеччини буде досягнення згоди щодо семирічного бюджету ЄС (Multiannual Financial Framework), який стане ключовим інструментом у сприянні довготривалому відновленню економіки ЄС.

Зелена економіка та диджиталізація

У програмі Тріо головування підтверджується мета досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності Європи (тобто перехід до економічної діяльності з нульовими викидами парникових газів) згідно з цілями Паризької кліматичної угоди, а також прихильність Європейській зеленій угоді та Інвестиційному плану для сталої Європи.

Новий План дій з циркулярної економіки спрямований на забезпечення ефективного використання ресурсів та управління відходами.

Також наголошено на важливості приділяти увагу підтримці фермерських господарств у подоланні наслідків кризи, а також використанню потенціалу сільських районів.

У сфері диджиталізації Тріо анонсує розробку законопроєктів на виконання програмних документів ЄС у сфері цифрової трансформації, зокрема Комунікації Єврокомісії щодо визначення цифрового майбутнього Європи, Білої книги зі штучного інтелекту, Європейської стратегії даних та Акта цифрових послуг.

Одночасно відзначено важливість переходу до 2025 року на мережу 5G, захисту персональних даних у час кризи, створення екосистеми даних, що охоплює інфраструктуру даних, захист даних, відповідальне використання даних та ін.

Крім цього, увагу приділено захисту європейських громадян від загрози кібератак, гібридних атак та дезінформації.

На європейському рівні будуть посилені заходи, спрямовані на обов’язкове забезпечення мінімального рівня IT-безпеки для пристроїв, що під’єднані до мережі Інтернет.

За період головування Тріо заплановано розробити та прийняти Акт щодо оперативного та кіберзахисту фінансових послуг.

* * * * *

Чого чекати Україні від головування Тріо? Насамперед – не варто чекати, а варто ставати надійним партнером.

Це буде період привідкритих вікон, коли не будуть голосно кликати, але й не казатимуть “ні”.

Україну будуть готові почути, вислухати і йти назустріч. Звичайно, наша країна не буде названа пріоритетом головування, як і Східне партнерство загалом, але із цим Тріо можуть бути гарні шанси як щодо перегляду Угоди про асоціацію, так і на рішення щодо Східного партнерства.

Санкційна політика щодо РФ матиме передбачуваний характер. Що стосується так званого “Промислового безвізу”, то тут також можна очікувати на позитивну динаміку.

Якщо у випадку з Німеччиною Україна має давню історію партнерських стосунків, а її головування уже має розписану програму, то у випадку зі Словенією та Португалією це може бути гарна історія успіху з формуванням кількох спільних ініціатив.

Основними завданнями для Києва є максимальне лобіювання своїх інтересів в ЄС, приєднання до нових ініціатив блоку та постійне підтримання актуальності питань Криму та Донбасу на європейському та міжнародному порядку денному.

Німеччина, Португалія, Словенія мають добре розуміння ситуації в нашій країні й не належать до тих країн, чиї інтереси не збігаються з розширенням ЄС на Схід.

Тож у цьому випадку все буде залежати від України – наскільки ми зможемо включитися в порядок денний головування ЄС.

Це буде період, коли від солодких гасел варто перейти до конкретних дій, і чим більше буде цих конкретних кроків, тим глибше Україна зможе просунутися у своїй євроінтеграції.

Джерело: Європейська правда (https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/07/1/7111637/)

Відбувся тренінг для Хмельницької області щодо методології процесу підприємницького відкриття

10 червня 2020р. Український інститут міжнародної політики разом з Хмельницькою обласною державною адміністрацією та Агенцією регіонального розвитку Хмельницької області провів тренінг для Хмельницької області щодо методології процесу підприємницького відкриття.

Учасниками заходу стали представники Департаменту економічного розвитку, курортів і туризму та Департаменту розвитку промисловості та агропромислового комплексу Хмельницької ОДА, Агенції регіонального розвитку Хмельницької області та профільних НУО.

Експерти Інституту Ростислав Томенчук та Надія Афанасьєва розповіли про основні етапи розробки дорожньої карти у пріоритетних галузях підприємницької діяльності та ознайомили учасників із відповідною методологією, розробленою Українським інститутом міжнародної політики з врахуванням рекомендацій та кращих практик партнерів ЄС. Було наголошено на необхідності ретельного вибору стейкхолдерів від влади, бізнесу, громадськості та наукових кіл, забезпеченні продуктивного діалогу між наукою та бізнесом, покращенні взаємодії між областю та містами та створенні конкретного продукту чи інновації на завершальній стадії процесу підприємницького відкриття.

За результатами кількісного та якісного аналізу від експертів ЄС у Хмельницькій області було визначено 3 галузі: легка, харчова промисловість та машинобудування, в яких команда з області буде розробляти Смарт спеціалізацію.

За результатами онлайн тренінгу представники з області домовилися про наступні кроки розробки С3, зокрема орієнтовні терміни проведення воркшопів, список можливих залучених стейкхолдерів та комунікаційну стратегію в області.

Починаючи з 2018р. Український інститут міжнародної політики надає технічну та експертну підтримку для областей в рамках розробки Смарт Спеціалізації в Україні.Zoom-конференція з Хмельницькою областю

83560420_2619462861514569_1257298018877571072_o

Тернопіль – Молодіжна столиця України 2020!

24 січня 2020 року місто Тернопіль офіційно отримало статус Молодіжної столиці України 2020 року. Урочисте вручення титулу відбулося під час Молодіжного форуму «Молодь Оffline» .
Міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич та голова Наглядової ради конкурсу Олександр Ярема офіційно передали статус Молодіжної столиці України 2020 року Тернопільському міському голові Сергію Надалу. Водночас Тернопільська міська рада проголосила 2020 рік Роком молоді.
У заході взяли участь заступник міністра культури, молоді та спорту України Олексій Сівірін, заступник міністра молоді та спорту України Олександр Ярема, представники Українського інституту міжнародної політики, Національної молодіжної ради України, Асоціації міст України та інших партнерів національного конкурсу «Молодіжна столиця України».
Також під час заходу будуть проведені панельні дискусії, обговорення, інтелектуально-розважальні ігри та молодіжна вечірка.

ТЕРНОПІЛЬ – МОЛОДІЖНА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ 2020!

Україна дізналася ім‘я своєї Молодіжної Столиці 2020 року! Цей титул цього року отримало файне місто Тернопіль, з чим ми його сердечно вітаємо!

Цьогоріч Тернопіль показав неймовірну командну роботу міської влади й молоді та довели, що може з гордістю називатись найкомфортнішим містом для життя і розвитку молоді! Бажаємо вам подальших звершень вже як Молодіжна столиця України 2020 року!
Водночас хочемо подякувати всім нашим містам фіналістам, а саме Вінниці, Івано-Франківську, Кременчуку, Миколаєву, Одесі, Умані, Харкову, Хмельницькому та Чернівцям за колосальну роботу та динамічні презентації, які ще раз доводять, що у ваших містах жодне рішення для молоді не ухвалюється без самої молоді!
До нових звершень!

Молодіжна Столиця України 2020

Наглядова Рада Національного конкурсу «Молодіжна столиця України» прийняла до розгляду 48 Заявок. Заявки надішли з 21 областей, серед яких 11 з обласних центрів і 22 з міст обласного та районного значення. Багато міст надало повну статистику щодо їх населення і відсотку молоді, стратегії щодо розвитку і кооперацію з молоддю, додали презентації о містах і інші креативні матеріали. Більш того, серед учасників є 15 міст які вже втретє будуть змагатися за звання молодіжної столиці України! Це міста:

Буча, Вінниця, Одеса, Тернопіль, Харків, Охтирка, Нова Каховка, Івано-Франківськ, Острог, Переяслав, Славутич, Ужгород, Коростишів, Кременчук і Миколаїв.

Також дуже приємно бачити наших учасників з останнього року:

Дунаївці, Збараж, Ланівці, Хмельницький, Черкаси, Южне, Кам’янське, Полтава і Пирятин.

А также раді привітати міста, які повернулися до участі у конкурсу з першого року запровадження проекту:

Бровари, Вознесенськ, Житомир, Ізюм, Лисичанськ, Нововолинськ, Павлоград, Умань, Чернівці.

Але надсилаємо особливо вітання до тих, хто вперше пройшов відбір і став містом-учасником на звання Молодіжної столиці України:

Гуляйполе, Енергодар, Кривій Ріг, Марганець, Мелітополь, Мерефа, Первомайськ, Подільськ, Рогатин, Сарни, Славута, Тальне, Тростянець, Шпола, Яворів

Зараз Наглядова Рада вже проводить оцінку поданих заявок. Остаточну відповідь міста отримають 19 листопада 2019 року. Всього буде відібрано 10 міст-фіналістів, які мають підготувати презентації своїх міст для другого туру конкурсу. Захід на другий тур відбудеться 10 Грудня, де Наглядова Рада вже визначить Молодіжну Столицю України 2020. Отож вболівайте за свої міста і слідкуйте за оновленням подій!

Правила, процедури та методологія роботи Керівних груп Пріоритетних напрямів ЄСДР

ЄСДР. Методологія

ЄСДР. Методологія

Матеріал підготовлено Українським інститутом міжнародної політики в рамках проекту«Стимулювання участі України в ЄСДР за пріоритетними напрямками» за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.