Нові пріоритети для ЄС: що пропонує трійка наступних лідерів Ради ЄС

1 липня Німеччина перебирає на себе головування в Раді ЄС на другу половину року.

Разом із Португалією та Словенією, які послідовно очолюватимуть Раду ЄС у 2021 році, Німеччина утворює нове Тріо головування.

Така практика була започаткована у 2007 році. Метою нової процедури було забезпечення плавного та впорядкованого переходу обов’язків між державами-членами ЄС, які перебирали на себе лідерство в ЄС.

Держави-члени розробляють загальну програму головування на 18 місяців, а додатково кожна з них розробляє власну піврічну програму.

16 червня Німеччина, Португалія та Словенія представили програму свого головування в Раді ЄС.

Тож варто детальніше розглянути, що стане пріоритетом Ради ЄС на найближчі півтора року. А також як ці плани можуть вплинути на Україну.

Від Донбасу до кібербезпеки

У пріоритетах головування важливе значення відводиться врегулюванню конфліктів на схід та південь від ЄС, зокрема конфлікту на Донбасі.

Тріо майбутніх лідерів Євросоюзу висловлюють свою прихильність до політики Східного партнерства та готовність до ретельної підготовки та виконання зобов’язань, взятих на наступному саміті Східного партнерства.

У програмі головування немає прямої згадки про агресію Росії щодо України, однак є посилання на п’ять принципів від березня 2016 року, якими має керуватися ЄС у своїх відносинах з Росією.

Йдеться про необхідність повного виконання Мінських угод, від чого залежить подальша доля санкційного режиму, підтримання тісніших відносин з державами пострадянського простору, зміцнення стійкості ЄС перед російською загрозою, вибіркову співпрацю з Москвою у визначених питаннях (співпраця з питань Близького Сходу, боротьби з тероризмом та змін клімату) та підтримка міжлюдських контактів.

Загалом Тріо має намір надалі зміцнювати спроможність ЄС рішуче діяти у часи кризи.

Підтримка надаватиметься національним зусиллям щодо збільшення можливостей цивільних місій у рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС (СПБО).

Поряд зі зміцненням європейської складової політики безпеки у програмі закріплено відданість трансатлантичному безпековому партнерству, повну відповідність і взаємодоповнюваність безпекових ініціатив ЄС та НАТО.

Зміцнення взаємозв’язку та можливостей для спільних дій ЄС та НАТО включає військову мобільність, кібербезпеку та оборону.

У контексті пандемії COVID-19 це також стосується військової підтримки цивільної влади та заходів зміцнення цивільної готовності на випадок надзвичайних ситуацій.

Розширення та торгівля

Німеччина, Португалія та Словенія схвалюють відкриття переговорів про вступ до ЄС із Албанією та Північною Македонією, а також підтверджують європейську перспективу для інших країн Західних Балкан.

Особлива увага прикута до подолання в регіоні соціально-економічних наслідків, спричинених поширенням COVID-19, підтримку демократії, верховенства права, свободи ЗМІ, протистояння гібридним загрозам та дезінформації.

Традиційно знайшли відображення у програмі важливі для ЄС питання торгівлі.

Наступного року передбачається укладення угод про створення зони вільної торгівлі з Індонезією, Австралією, Новою Зеландією і Таїландом.

Також Тріо виступило за підписання угоди про асоціацію із економічним союзом держав у Південній Америці – Меркосур, а також оновленої глобальної угоди між ЄС та Мексикою та угоди про асоціацію з Чилі. Продовжуватиметься робота щодо перезапуску переговорів з укладення амбітної торговельної угоди з Індією.

Поява та стрімке поширення світом коронавірусу засвідчили важливість підтримання тісної глобальної співпраці у сфері охорони здоров’я.

Майбутні очільники Ради ЄС висловили намір працювати задля збільшення ролі ЄС та його держав-членів на міжнародних форумах охорони здоров’я, зокрема у Всесвітній організації охорони здоров’я, а також підтримувати країни-партнери у зміцненні їхніх систем охорони здоров’я та послабленні соціально-економічних наслідків від пандемії.

Пандемія та відновлення економіки 

З метою протистояння пандемії коронавірусу Німеччина, Португалія та Словенія підтвердили важливість п’яти напрямків, які були визначені лідерами держав-членів ЄС ще у березні, а саме: обмеження поширення вірусу, забезпечення лікарень медичним обладнанням, сприяння науковим дослідженням, подолання соціально-економічних наслідків кризи та допомога громадянам ЄС, що опинилися за межами Союзу.

Проблемою тут може стати відсутність згоди щодо європейського фонду відновлення економіки від наслідків кризи, спричиненої коронавірусом.

Як відомо, Єврокомісія презентувала пропозицію щодо Фонду відновлення економіки, згідно з якою на подолання наслідків пандемії сумарно передбачено виділити 750 млрд євро, серед яких 500 млрд євро мають виділятися як гранти, а 250 млрд – як кредити під низькі відсотки.

Із цією пропозицією не погодилися Австрія, Швеція, Данія та Нідерланди, які виступають за зменшення грантової складової та збільшення частки кредитів.

Важливим завданням під час головування Німеччини буде досягнення згоди щодо семирічного бюджету ЄС (Multiannual Financial Framework), який стане ключовим інструментом у сприянні довготривалому відновленню економіки ЄС.

Зелена економіка та диджиталізація

У програмі Тріо головування підтверджується мета досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності Європи (тобто перехід до економічної діяльності з нульовими викидами парникових газів) згідно з цілями Паризької кліматичної угоди, а також прихильність Європейській зеленій угоді та Інвестиційному плану для сталої Європи.

Новий План дій з циркулярної економіки спрямований на забезпечення ефективного використання ресурсів та управління відходами.

Також наголошено на важливості приділяти увагу підтримці фермерських господарств у подоланні наслідків кризи, а також використанню потенціалу сільських районів.

У сфері диджиталізації Тріо анонсує розробку законопроєктів на виконання програмних документів ЄС у сфері цифрової трансформації, зокрема Комунікації Єврокомісії щодо визначення цифрового майбутнього Європи, Білої книги зі штучного інтелекту, Європейської стратегії даних та Акта цифрових послуг.

Одночасно відзначено важливість переходу до 2025 року на мережу 5G, захисту персональних даних у час кризи, створення екосистеми даних, що охоплює інфраструктуру даних, захист даних, відповідальне використання даних та ін.

Крім цього, увагу приділено захисту європейських громадян від загрози кібератак, гібридних атак та дезінформації.

На європейському рівні будуть посилені заходи, спрямовані на обов’язкове забезпечення мінімального рівня IT-безпеки для пристроїв, що під’єднані до мережі Інтернет.

За період головування Тріо заплановано розробити та прийняти Акт щодо оперативного та кіберзахисту фінансових послуг.

* * * * *

Чого чекати Україні від головування Тріо? Насамперед – не варто чекати, а варто ставати надійним партнером.

Це буде період привідкритих вікон, коли не будуть голосно кликати, але й не казатимуть “ні”.

Україну будуть готові почути, вислухати і йти назустріч. Звичайно, наша країна не буде названа пріоритетом головування, як і Східне партнерство загалом, але із цим Тріо можуть бути гарні шанси як щодо перегляду Угоди про асоціацію, так і на рішення щодо Східного партнерства.

Санкційна політика щодо РФ матиме передбачуваний характер. Що стосується так званого “Промислового безвізу”, то тут також можна очікувати на позитивну динаміку.

Якщо у випадку з Німеччиною Україна має давню історію партнерських стосунків, а її головування уже має розписану програму, то у випадку зі Словенією та Португалією це може бути гарна історія успіху з формуванням кількох спільних ініціатив.

Основними завданнями для Києва є максимальне лобіювання своїх інтересів в ЄС, приєднання до нових ініціатив блоку та постійне підтримання актуальності питань Криму та Донбасу на європейському та міжнародному порядку денному.

Німеччина, Португалія, Словенія мають добре розуміння ситуації в нашій країні й не належать до тих країн, чиї інтереси не збігаються з розширенням ЄС на Схід.

Тож у цьому випадку все буде залежати від України – наскільки ми зможемо включитися в порядок денний головування ЄС.

Це буде період, коли від солодких гасел варто перейти до конкретних дій, і чим більше буде цих конкретних кроків, тим глибше Україна зможе просунутися у своїй євроінтеграції.

Джерело: Європейська правда (https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/07/1/7111637/)

Відбувся тренінг для Хмельницької області щодо методології процесу підприємницького відкриття

10 червня 2020р. Український інститут міжнародної політики разом з Хмельницькою обласною державною адміністрацією та Агенцією регіонального розвитку Хмельницької області провів тренінг для Хмельницької області щодо методології процесу підприємницького відкриття.

Учасниками заходу стали представники Департаменту економічного розвитку, курортів і туризму та Департаменту розвитку промисловості та агропромислового комплексу Хмельницької ОДА, Агенції регіонального розвитку Хмельницької області та профільних НУО.

Експерти Інституту Ростислав Томенчук та Надія Афанасьєва розповіли про основні етапи розробки дорожньої карти у пріоритетних галузях підприємницької діяльності та ознайомили учасників із відповідною методологією, розробленою Українським інститутом міжнародної політики з врахуванням рекомендацій та кращих практик партнерів ЄС. Було наголошено на необхідності ретельного вибору стейкхолдерів від влади, бізнесу, громадськості та наукових кіл, забезпеченні продуктивного діалогу між наукою та бізнесом, покращенні взаємодії між областю та містами та створенні конкретного продукту чи інновації на завершальній стадії процесу підприємницького відкриття.

За результатами кількісного та якісного аналізу від експертів ЄС у Хмельницькій області було визначено 3 галузі: легка, харчова промисловість та машинобудування, в яких команда з області буде розробляти Смарт спеціалізацію.

За результатами онлайн тренінгу представники з області домовилися про наступні кроки розробки С3, зокрема орієнтовні терміни проведення воркшопів, список можливих залучених стейкхолдерів та комунікаційну стратегію в області.

Починаючи з 2018р. Український інститут міжнародної політики надає технічну та експертну підтримку для областей в рамках розробки Смарт Спеціалізації в Україні.Zoom-конференція з Хмельницькою областю

Оновлений план дій Європейської стратегії для Дунайського регіону

Робота над переглядом плану дій стратегії розгорнулася ще у 2018 році. В довготривалому процесі брали участь країни-члени ЄСДР, Європейська комісія, Дунайський стратегічний пункт, експертне середовище. Затвердження нового плану дій  – це насамперед важливий крок для перегляду спільних цілей та перезапуску співпраці в Дунайському регіоні.

Оновлений план реагує наdanube_region-600x388 нові актуальні виклики та можливості для гармонізації макро-регіону і пропонує формування нової, більш інтегрованої політики через оновлені цілі та завдання 12 пріоритетних напрямів.

Для держав-не членів ЄС, зокрема, України, це шанс по-новому долучитися до спільних дій, синхронізувати свою політику з політикою країн Європейського союзу та вносити пропозиції в порядок денний стратегії, які забезпечуватимуть інтереси та розвиток Українських регіонів.

Для завантаження плану дій ЄСДР переходьте за посиланням:

EUSDR-ACTION-PLAN-SWD202059-final

83560420_2619462861514569_1257298018877571072_o

Тернопіль – Молодіжна столиця України 2020!

24 січня 2020 року місто Тернопіль офіційно отримало статус Молодіжної столиці України 2020 року. Урочисте вручення титулу відбулося під час Молодіжного форуму «Молодь Оffline» .
Міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич та голова Наглядової ради конкурсу Олександр Ярема офіційно передали статус Молодіжної столиці України 2020 року Тернопільському міському голові Сергію Надалу. Водночас Тернопільська міська рада проголосила 2020 рік Роком молоді.
У заході взяли участь заступник міністра культури, молоді та спорту України Олексій Сівірін, заступник міністра молоді та спорту України Олександр Ярема, представники Українського інституту міжнародної політики, Національної молодіжної ради України, Асоціації міст України та інших партнерів національного конкурсу «Молодіжна столиця України».
Також під час заходу будуть проведені панельні дискусії, обговорення, інтелектуально-розважальні ігри та молодіжна вечірка.

ТЕРНОПІЛЬ – МОЛОДІЖНА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ 2020!

Україна дізналася ім‘я своєї Молодіжної Столиці 2020 року! Цей титул цього року отримало файне місто Тернопіль, з чим ми його сердечно вітаємо!

Цьогоріч Тернопіль показав неймовірну командну роботу міської влади й молоді та довели, що може з гордістю називатись найкомфортнішим містом для життя і розвитку молоді! Бажаємо вам подальших звершень вже як Молодіжна столиця України 2020 року!
Водночас хочемо подякувати всім нашим містам фіналістам, а саме Вінниці, Івано-Франківську, Кременчуку, Миколаєву, Одесі, Умані, Харкову, Хмельницькому та Чернівцям за колосальну роботу та динамічні презентації, які ще раз доводять, що у ваших містах жодне рішення для молоді не ухвалюється без самої молоді!
До нових звершень!

Молодіжна Столиця України 2020

Наглядова Рада Національного конкурсу «Молодіжна столиця України» прийняла до розгляду 48 Заявок. Заявки надішли з 21 областей, серед яких 11 з обласних центрів і 22 з міст обласного та районного значення. Багато міст надало повну статистику щодо їх населення і відсотку молоді, стратегії щодо розвитку і кооперацію з молоддю, додали презентації о містах і інші креативні матеріали. Більш того, серед учасників є 15 міст які вже втретє будуть змагатися за звання молодіжної столиці України! Це міста:

Буча, Вінниця, Одеса, Тернопіль, Харків, Охтирка, Нова Каховка, Івано-Франківськ, Острог, Переяслав, Славутич, Ужгород, Коростишів, Кременчук і Миколаїв.

Також дуже приємно бачити наших учасників з останнього року:

Дунаївці, Збараж, Ланівці, Хмельницький, Черкаси, Южне, Кам’янське, Полтава і Пирятин.

А также раді привітати міста, які повернулися до участі у конкурсу з першого року запровадження проекту:

Бровари, Вознесенськ, Житомир, Ізюм, Лисичанськ, Нововолинськ, Павлоград, Умань, Чернівці.

Але надсилаємо особливо вітання до тих, хто вперше пройшов відбір і став містом-учасником на звання Молодіжної столиці України:

Гуляйполе, Енергодар, Кривій Ріг, Марганець, Мелітополь, Мерефа, Первомайськ, Подільськ, Рогатин, Сарни, Славута, Тальне, Тростянець, Шпола, Яворів

Зараз Наглядова Рада вже проводить оцінку поданих заявок. Остаточну відповідь міста отримають 19 листопада 2019 року. Всього буде відібрано 10 міст-фіналістів, які мають підготувати презентації своїх міст для другого туру конкурсу. Захід на другий тур відбудеться 10 Грудня, де Наглядова Рада вже визначить Молодіжну Столицю України 2020. Отож вболівайте за свої міста і слідкуйте за оновленням подій!

Правила, процедури та методологія роботи Керівних груп Пріоритетних напрямів ЄСДР

ЄСДР. Методологія

ЄСДР. Методологія

Матеріал підготовлено Українським інститутом міжнародної політики в рамках проекту«Стимулювання участі України в ЄСДР за пріоритетними напрямками» за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Інфографіка “Структура координування та комунікації в Європейській стратегії для Дунайського регіону”

EUSDR infographic   EUSDR infographic

Матеріал підготовлено Українським інститутом міжнародної політики в рамках проекту«Стимулювання участі України в ЄСДР за пріоритетними напрямками» за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Підсумковий круглий стіл: Макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону. Пріоритети для України

Слайд1Український інститут міжнародної політики в рамках роботи щодо сприяння участі України в Європейській стратегії для Дунайського регіону, організовує 26 березня круглий стіл на тему «Макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону. Пріоритети для України». Continue reading