Конференція стійкості в Одесі: від локальних потреб до системних рішень

Конференція стійкості в Одесі: від локальних потреб до системних рішень

27 березня Український інститут міжнародної політики провів в Одесі Конференцію стійкості, яка зібрала понад 60 учасників з Одеської, Миколаївської та Харківської областей – представників місцевого самоврядування, громадського сектору, бізнесу та партнерських організацій.

Конференція стала продовженням роботи УІМП на локальному рівні – із впровадження підходів і практик ЄС у розвиток громад. Йдеться про посилення спроможності громад працювати з ресурсами, формувати політики розвитку і брати участь у європейських програмах.

Один із головних акцентів конференції – перехід від окремих потреб до політик. Від точкових рішень – до комплексного планування. Від реакції на проблему – до системного бачення розвитку громади.

Підприємництво: підтримка бізнесу починається з відносин

Перша сесія була присвячена підприємництву, взаємодії влади і бізнесу, залученню інвестицій та донорської підтримки. Головний висновок цієї розмови: у більшості громад підтримка бізнесу досі не стала системною роботою.

Учасники говорили про базові речі, без яких не працюють жодні інструменти: регулярну комунікацію з бізнесом, розуміння його потреб і наявність інституції, яка тримає цю роботу. Саме тому підтримка підприємництва – це питання програм, спроможності громади і сталих відносин з підприємцями.

Арциз представив підхід, заснований на використанні географічного потенціалу громади для залучення інвесторів. Вознесенськ – модель системної роботи через інституції підтримки, навчання, роботу з підприємцями і розуміння локального ринку. Учасники окремо підкреслили різницю між бізнесом, якому потрібна підтримка, і бізнесом, який готовий інвестувати в громаду та посилювати її економіку.

Якість життя: умова, без якої громада втрачає людей

Друга сесія стосувалася якості життя і базових послуг. Під час дискусії учасникам запропонували обрати, куди громада спрямувала б 1 млн євро – у соціальну сферу чи в якість життя. Більшість обрала саме якість життя.

За цим вибором стояла практична логіка. Без інвестицій у житло, інфраструктуру, публічні простори, безпеку і послуги громади втрачають людей – насамперед молодих і активних. Саме тому якість життя учасники розглядали як основу спроможності громади розвиватися.

Водночас реальний контекст залишається складним. Громади одночасно підтримують ЗСУ, утримують базові послуги, шукають ресурси на ремонти і модернізацію мереж. Попри це, на конференції звучали і приклади того, як інвестиції в якість життя дають результат: громади утримують лікарів, залучають молодих спеціалістів, запускають нові послуги і знаходять партнерів через співпрацю з військовими адміністраціями.

Відходи: питання управління і планування

Третя сесія була присвячена поводженню з твердими побутовими відходами. Тут прозвучала чітка теза: громада не може рухатися далі, якщо не розуміє, з чим працює.

Розмова починалася з базових речей: морфології відходів, інвентаризації організацій, доступних технологій і місцевого плану управління відходами. Без цього будь-які рішення залишаються точковими і не дають системного результату.

Окремо учасники говорили про накопичені екологічні ризики – зокрема старі азбестові матеріали. Це показало, що тема відходів виходить далеко за межі комунального питання і безпосередньо пов’язана з екологічною безпекою громади.

Що об’єднало всі три сесії

Фінальна теза конференції зібрала разом усі три теми. Ростислав Томенчук наголосив на потребі дивитися на розвиток громади з різних сторін – через бізнес, людей і загальну картину розвитку. Йдеться про перехід від переліку проблем до формування політик, які враховують взаємозв’язки, чинники впливу і наслідки рішень.

Саме ця логіка проходила через усю конференцію: у підприємництві – через системну комунікацію з бізнесом; у темі якості життя – через умови, які утримують людей; у сфері відходів – через дані, планування і спроможність громади реалізовувати рішення.

Конференція стійкості відбулася за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) у партнерстві з Фондом Східна Європа.